16 юнацьких команд Одеської області взяли участь у 9-му турнірі пам’яті Бориса Літвака з баскетболу.
ПАМ’ЯТАЄМО, ПОВАЖАЄМО
9-й турнір пам’яті Бориса Літвака завершував серію змагань, присвячених знаковим для одеського баскетболу особистостям: у серпні відбувся матч пам’яті Леона Флігельмана і Віталія Радова, на початку вересня – турнір серед дівчат пам’яті Йосифа Кесельмана.
В день відкриття турніру, в альма-матер багатьох поколінь одеських спортсменів, зібралися люди, котрі особисто знали Бориса Літвака і представники юного покоління, які мали поборотися за нагороди 9-го турніру пам’яті багаторічного директора СДЮСШОР. Для всіх них сама по собі участь у цьому турнірі – данина пам’яті цій видатній людині. В цей день в школу традиційно прийшли дружина Бориса Літвака Рімма Олексіївна, його онук – Олексій. Добрі слова від віцемера Павла Вугельмана, депутату Одеської облради, члена виконкому Одеської обласної федерації баскетболу Юрія Крука та й не тільки від них…
Традиційні квіти з побажанням міцного здоров’я від його рідної школи в особі ії директора Сергія Стразова для дружини Бориса Давидовича.
Павло ВУГЕЛЬМАН, віцемер Одеси, голова опікунської ради Одеської обласної і Одеської міської федерацій баскетболу:
- Той, хто робить все для збереження пам’яті, у того є майбутнє, особливо, коли ми кажемо про найвидатнішу людину Одеси і Одеської області, героя України Бориса Літвака. Просто неможливо оцінити ту кількість добрих справ, яку він зробив для нашого міста, для нашої школи, для нашого реабілітаційного центру, відомому на весь світ. Це безцінно. Ми його дуже поважаємо. Він кожен день в нашій пам’яті, в нашому серці. А для юного покоління, котре навчається в СДЮСШОР, яка носить ім’я Бориса Давидовича, це приклад для наслідування: бути добрими людьми, поважати інших, робити безкорисні, добрі справи.
Олексій ЛІТВАК, онук Бориса ЛІТВАКА:
- Дуже добре, що продовжується традиція проведення турніру пам’яті Бориса Літвака, попри карантин, попри війну, кращі юні баскетболісти борються за головні трофеї цих змагань. Дуже важливо, що діти отримають ігровий досвід, а тренери перевіряють свої напрацювання. Не менш важливо і спілкування між учасниками. Родина Бориса Давидовича дуже вдячна за проведення цих змагань. Пам’ять про мого дідуся живе – це головне.
Що стосується моїх особистих спогадів, то для мене він був, можна сказати, другом. Ми не дуже часто спілкувалися, оскільки він був дуже зайнятою людиною: спортивна школа, реабілітаційний центр, але той час, що ми проводили разом, це було безцінно – з ним було цікаво спілкуватися. Ми могли пограти в більярд, провести час на дачі…
Він мені казав, що від ідеї реалізації має проходити якомога менше часу. У нього самого все горіло в руках. Він постійно створював можливості для покращення умов. І це був процес, який тривав постійно.
Олексій ДІБЕРТ, віцепрезидент ООФБ:
- П'ятнадцять років працював поруч з Борисом Давидовичем, будучи заступником директора СДЮСШОР, а потім продовжив його справу, очоливши школу. Сміливо можу назвати його своїм вчителем.
Борисом Давидович завжди мислив стратегічно, дивлячись на багато років вперед, розумів не тільки сьогоднішній і завтрашні дні, він розумів глибоку перспективу. Він казав, якщо керівник не бачить багаторічну перспективу своєї справи, він має закінчувати нею займатися.
У Бориса Давидовича я багато чому навчився, зокрема вмінню працювати з людьми. Він створив в школі сім’ю однодумців, які спільними зусиллями досягали поставленої цілі. СДЮСШОР №2 (СДЮСШОР імені Бориса Літвака. – прим.авт.) була при ньому і зараз є однією з найкращих в країні. Школа має знаходитися на тому рівні, на якому була при житті Бориса Літвака.
Завжди приємно бувати на турнірі Літвака, згадувати цю видатну людину. Борис Давидович живе в наших серцях, живе з нами, надихаючи на нові справи.
Вадим ПУДЗИРЕЙ, президент ОМФБ, випускник СДЮСШОР імені Літвака, гравець «БІПИ» (1992-2003)
- Коли заходиш в СДЮСШОР імені Бориса Літвака відчуваєш, що він незримо присутній в стінах школи. Ви прекрасно знаєте, що зі стін цього святого спортивного місця вийшли сотні відомих спортсменів, серед яких і олімпійські чемпіони, переможці і призери великих міжнародних змагань.
Мені пощастило бути знайомим з цією великою людиною, спілкуватися з ним. Знайомство з Борисом Давидовичем відбулося ще тоді, коли я прийшов займатися в СДЮСШОР №2, десь у 1979-му році. Спостерігаючи за моєю грою в юні роки, казав мені: «Обов’язково продовжуй займатися баскетболом».
Коли я вже виступав на професійному рівні, він, знаходячись в залі під час гри, міг нічого не казати, але, коли я ловив його погляд, відчував якійсь неймовірний підйом. Немов якась невідома сила брала мене і несла тебе вперед.
ОСОБЛИВОСТІ ТУРНІРУ
Традиційно турнір проводився в березні, на день народження Бориса Літвака, але через щільний графік команд у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі, було вирішено перенести його на вересень.
Раніше організатори залучали більш старші вікові категорії, грали у п’яти категоріях упродовж п’яти днів, але цього року вирішили охопити молодших баскетболістів, які меншою мірою були задіяні раніше.
ТУРНІР-2011. ПРИНЦИПОВА ПЕРЕМОГА
В турнірі в найстаршій віковій категорії шість команд-учасниць були розділені на дві групи, де були визначені півфінальні пари. І якщо господарі змагань СДЮСШОР імені Літвака прогнозовано з великим рахунком взяли верх над зовсім юним білгород-дністровським «Тірасом», то в іншому матчі розвернулася дуже цікава боротьба. Миколаївська СДЮСШОР-4 програючи 10:17 команді «Eyes Up» (очі вверх. – укр.), провела неймовірну третю чверть (11:0), а в заключній - впевнено довела матч до перемоги (35:30). Дуже хотілося, щоб симпатична аккерманська команда поборолася за бронзу з «Eyes Up», але все ж таки недолік досвіду і майстерності дався взнаки. Не вийшло боротьби і в фіналі.
Фаворит турніру СДЮСШОР імені Літвака з перших секунд взяв гру під свій контроль, і якщо б одесити були більш точними, рахунок був би набагато крупнішим. Наприкінці першої чверті вони ще включили і пресинг. 20:0 після 10-ти хвилин гри. На старті другої чверті тренери повністю поміняли п’ятірки, але на загальну картину це не вплинуло – не допоміг миколаївцям і пресинг. А ось в третій чверті партії гра пішла на зустрічних курсах і на високих швидкостях – миколаївці розігралися. Але перевернути хід гри не зуміли. У підсумку – 64:24 на користь одеситів.
Результати:
Група А
СДЮСШОР им. Літвака - EYES UP 68 :28
SKILLS - СДЮСШОР им. Літвака 6:81
EYES UP - SKILLS 56:19
Група Б
ТІРАС - СДЮСШОР 4 (Миколаїв) 20:41
СДЮСШОР 4 (Миколаїв) - ЮГ БАСКЕТ 42:24
ЮГ БАСКЕТ - ТІРАС 26:44
Полуфінали
EYES UP - СДЮСШОР 4 (Миколаїв) 30:35
СДЮСШОР им. Літвака - ТІРАС 96:16
Гра за 3-є місце
EYES UP - ТІРАС 46:15
Фінал
СДЮСШОР 4 (Миколаїв) - СДЮСШОР им. Літвака 24:64
Владислав ЯНАКІ, тренер команди «СДЮСШОР імені Літвака-2011»:
- Ми дуже чекали цей турнір, дуже хотіли в ньому перемогти. Це наш турнір. Турнір пам’яті Бориса Давидовича. Завжди хотів зробити максимум для своєї альма-матер і продовжуватиму робити це й надалі. «Ми маємо робити все найкраще для дітей», - казав наш директор, з таким девізом я і працюю. Працюємо і пам’ятаємо Бориса Давидовича, шануємо його пам’ять.
Дуже радий, що ми виграли цей турнір – це дуже важливо, особливо для мене. Тож вітаю всіх з відмінною перемогою: гравців, їхніх батьків, друзів, нашу школу, наше місто.
- Тим не менш, навіть, коли лідирували з великою перевагою, претензій було чимало…
- В тренувальному процесі ми працюємо над різними взаємодіями і, незважаючи на силу суперника, маємо це показувати і у грі. Якщо не виходить, гравці втрачають ігрову дисципліну, треба вносити корективи, прикрикнути, але вони розуміють, що це треба для них же, і намагаються виправити помилки. Молодці!
В цілому, можу сказати, що дуже радує прогрес новачків команди.
- Яку оцінку ви б поставили своїй команді на цьому турнір за 10-бальною шкалою?
- Думаю, десь на сімку команда зіграла. Знаю, що могли краще – звісно, завжди незадоволений грою команди, оскільки хочу, щоб грали ідеально. Втім, ми прагнемо цього. Сподіваюсь, що ми на вірному шляху. Наш ціль – перемога у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі.
- Чи можете, якщо дозволяють ваші тренерські принципи, виділити когось з гравців команди?
- Ні, виділяти нікого не буду. У мене команда – хлопці грають один на одного, один за одного. Моя головна вимога: командна гра. Мають бути особистості і лідери, але командна гра понад усе. Молодці хлопці, вітаю з перемогою, бажаю, й надалі прагнути кращого і бути кращими.
Матвій ТОНКУС, гравець команди «СДЮСШОР імені Літвака-2011»:
- Дуже сподобалося грати на турнірі пам’яті Бориса Літвака. Дуже цікаво грали, як на мене, багато очок забили, зокрема і триочкових.
Ми виграли всі матчі на турнірі, але маємо покращувати свою гру, тож тренер постійно вносив корективи: підказував, як треба відкриватися, як забити, в тій чи іншій ситуації, якісь тактичні моменти.
Що стосується баскетболу взагалі, то це, можна сказати, моє життя, і я ставлю перед собою дуже великі цілі. Головна ціль – грати в НБА. Розумію, що до цієї цілі довгий шлях. Перша – більш відчутна мета: потрапити у склад «БІПИ» і стати чемпіоном України.
Олександр РИБАК, тренер СДЮСШОР-4 (Миколаїв):
- Змагання дуже круті. Отримали неабияку ігрову практику. Що стосується гри своєї команди, то як тренер буду, звісно, завжди незадоволений. Продовжимо ретельно працювати кожного дня, вже з урахуванням турніру в Одесі. Дуже сподобалося, що хлопці старалися, були постійно у фокусі, заводилися. На жаль, фінальна гра не дуже вийшла – в заключній чверті вже котилися до фінішу.
Порадувало, що те, над чим працювали у тренувальному процесі, певною мірою вийшло – є, як то кажуть, білі плями у грі, що надає зарядженості в роботі.
Не порадувало, що, коли не йде гра, гравці швидко зневірюються в своїх силах і опускають руки. Хоча не завжди: наприклад, півфінальний матч виграли саме завдяки характеру. Взагалі, дуже корисний турнір – дякуємо організаторам.
Ганна САПОЖНИКОВА, другий тренер команди «Тірас-2011» (Білгород-Дністровський):
- Дуже чудові змагання, приїжджали б частіше, але у нас складна дорога від Білгород-Дністровського до Одеси. Крім того, через війну в України деякі батьки просто не відпускають дітей.
Такі турніри – це велика практика для дітей, велике навчання. Одна така гра, як на мене, дорівнює місяцю тренувань. Це дуже круто. Стільки емоцій, стільки вражень. Діти просто щасливі, емоцій буде на роки вперед.
- Скільки років займаються баскетболом гравці, які брали участь в турнірі Літвака?
- Максимум – два роки, найменший період занять – півтора місяці. У складі команди троє баскетболістів 2013-го року народження, один – 2014-го.
- Як часто вашій команда вдається отримати ігрову практику?
- Дуже рідко. Ми виїжджали, наприклад, в Чорноморськ, не частіше одного разу на місяць, де брали учать у змаганнях дитячої ліги. У зв’язку з війною обсяг ігрової практики значно зменшився.
Крім того, в Білгород-Дністровському відсутній повноцінний баскетбольний зал, тому проводити в місті турніри доволі складно. А дорога в Одесу, наприклад, займає десь чотири години – великі пробки...
ТУРНІР-2012. В ГОЛОВНІЙ РОЛІ - «LIONS»
Як і в старшій віковій групі, шість команд на першому етапі визначили в групових турнірах, пари півфіналістів. У півфіналах доволі впевнені перемоги здобули «Lions» Леоніда Мілосердного (це філіал СДЮСШОР імені Літвака на селищі Котовського. – прим.авт.) і «SBA» Андрія Жаркова, перемігши своїх суперників - 51:26 і 34:27 відповідно.
Фіналісти подарували глядачам, а їх на цьому матчі зібралося чимало, справжній баскетбольний спектакль. «Леви» вже після першої чверті забезпечили доволі суттєву для таких матчів перевагу (17:10), але, як то кажуть, диявол кроється в деталях. Дальній промах гравця «SBA» на останніх секундах чверті обернувся швидким відривом суперника, й перевага сягнула семи очок, а могла бути лише два (15:13). Друга чверть вийшла не такою результативною – лише десять очок на двох, але шість із них на рахунку «левів», тож вони продовжили лідирувати. 23:14.
Можна було не сумніватися, що у третій чверті боротьба спалахне з новою силою, оскільки тренер «SBA» Андрій Жарков постійно гнав підопічних вперед, а в перерві загнав їх в роздягальню з одною, ймовірно, ціллю: налаштувати на боротьбу за перемогу. І якоюсь мірою йому це вдалося. Перелом не трапився, але був близький. Не в останню чергу завдяки вболівальникам, які щосили підтримували своїх улюбленців. 33:28 – перед останньою чвертю. Але «леви» не дозволили переломити гру, діючи дуже напористо і постійно забираючи на чужому щиті, вибачте за тавтологію, левову частину підбирань. В одному з епізодів вони це зробили п’ять разів і в підсумку все ж таки відправили м’яча у кошик. Знов-таки деталі. Десь за три хвилини до завершення стало все зрозуміло. Перевага підопічних Леоніда Мілосердного сягнула 12-ти очок. У підсумку – 47:36 на їхню користь.
Матч за 3-е місце вийшов більш напруженим: «Basket Family» обіграли «Skills» лише з 3-очковою перевагою – 24:21.
Результати:
Група А
SKILLS - LIONS 36:50
ШИПИ - LIONS 15:39
ШИПИ - SKILLS 28:37
Група Б
СДЮСШОР им. Літвака - BASKET FAMiLY 31:48
BASKET FAMiLY - SBA 38:53
СДЮСШОР им. Літвака - SBA 23:40
Полуфінали
LIONS - BASKET FAMiLY 51:26
SKILLS - SBA 24 - 37
Гра за 3-є місце
BASKET FAMiLY - SKILLS 24:21
Фінал
LIONS - SBA 47:36
Леонід МІЛОСЕРДНИЙ, тренер команди «Lions»:
- Емоції позитивні – перемагати завжди приємно, але перемога досталася в боротьбі. І тим вона цінніше.
- Був момент, коли суперник скоротив відставання з 9-ти очок до 5-ти. Завдяки чому вдалося встояти?
- В першу чергу, через те, що гравці проявили характер і не зламалися у важкій ситуації, зігравши так, як мали зіграти – ситуативно. Перемогли, вважаю, цілком заслужено.
Зараз, важливо, щоб хлопці вчилися розуміти гру, розвивали мозкову рухливість, що необхідно кожному баскетболісту. Ми ж не граємо по якихось рейках, оскільки баскетбол - гра ситуацій: спортсмен має читати ситуацію і навчатися приймати рішення. І, найголовніше, він має бути психологічно стійким, особливо, коли гра йде очко в очко.
Звісно, в цьому навчальному процесі є помилки, але ми рухаємося вперед – я це бачу.
Андрій ЖАРКОВ, тренер команди SBA:
- Дуже яскравий вийшов матч. Дуже вдячний хлопцям з інших команд, а особливо батькам – за те, що прийшли підтримати нас у фіналі. У нас десь 60 відсотків гравців грали в двох вікових категоріях, тож, гадаю, що вони трохи втомилися. Але це не виправдання, це привід ще більше тренуватися, щоб в майбутньому перемагати в таких складних матчах.
Десь не вистачило сил, десь суперник показував гарну гру, за що ми їм дуже вдячні. Дуже добре, що в Одесі є команди сильніші, ніж наша, тож у нас є можливість розвиватися, є, до чого прагнути.
ТУРНІР-2013. ПЕРЕМОГА БЕЗ НЕРВІВ
Турнір наймолодших пройшов за коловою системою, але матчі завершилися так, що ігри останнього туру стали медальними. За перемогу в турнірі боролися «SBA» і «ШИПИ», які здобули по 2 перемоги. Тут вже Андрій Жарков, який під час фіналу в турнірі-2012 не зупинився ані на секунди в своєму русі уздовж лави запасних, спокійно спостерігав за грою своїх підопічних упродовж всього матчу. «Був впевнений в хлопцях», - скаже він після матчу. І, як то кажуть, передчуття його не обманули: 27:13 – на користь «SBA», які володіли перевагою від початку матчу до його фінішу.
Результати:
ЮГ БАСКЕТ - ШИПЫ 15:30
BIPA_JUNIORS - SBA 22:31
ЮГ БАСКЕТ - SBA 11:56
BIPA_JUNIORS - ШИПЫ 15:25
SBA - ШИПЫ 27:18
BIPA_JUNIORS - ЮГ БАСКЕТ 33:9
1. SBA
2. ШИПЫ
3. BIPA_JUNIORS
Олександр САУРА, тренер БК «ШИПИ»:
- Після Одеської дитячої літньої ліги турнір Літвака – це гарна сходинка до головного для нас турніру сезону – ОДБЛ, яка буде тривати десь півроку. «Шипи», у складі яких грало чимало новачків, добре відіграли два матчі, а ось у фіналі дещо перегоріли. Але, в будь-якому разі, це незамінний досвід.
Цей турнір показав, над якими помилками маємо працювати в тренувальному процесі. Наприклад, фінальний матч показав, що у нас проблема з передачами, з реалізацією кидків, але це, знов-таки, від недоліку досвіду, адже для багатьох гравців – це, взагалі, перший турнір в житті. Дітям дуже сподобалося, тож дуже вдячний організаторам. Це дуже важливий турнір для юного покоління у всіх відношеннях.
Що для мене цей турнір? Це – ось цей зал, це – центр реабілітації. Борис Літвак – це велика людина. Про нього чув тільки добрі слова. Борис Давидович дуже багато зробив для Одеси, для баскетболу і, звісно ж, для дітей. Його справа продовжується. Дуже важливо, щоб в наш нелегкий час діти відчували, що життя продовжується, життя кипить, і ми йдемо тільки вперед, до нашої загальної Перемоги.
Андрій ЖАРКОВ, тренер команди SBA:
- Був абсолютно впевнений в силах своїх підопічних. Дав всім хлопцям по 20 хвилин побігати, оскільки їх було рівно десять. Вони отримали свої настанови, виконували певні задачі під час матчу, а, зараз, після гри, отримають свої «снікерси» як бонус за виконане завдання. Вони великі молодці, я ними пишаюся.
Взагалі, дуже радий, що ми взяли участь в цьому турнірі. Діти мають відволікатися від війни, отримувати якесь моральне розвантаження. Дуже важливо, щоб у них була така зайнятість, де вони могли б саморозвиватися, зростати як особистості.
Взагалі, участь в турнірі пам’яті такої людини як Борис Літвак, це велика честь для мене, для нашої команди. Такі турніри мають бути. Ми маємо пам’ятати таких людей і вшановувати їх пам’ять, пам’ять про таких людей має передаватися із покоління в покоління. Діти, які беруть участь в цих змаганнях, мають знати, хто такий Борис Літвак, чому він заслуговує такого турніру і такого відношення до себе.
ПІДСУМКОВИЙ КОМЕНТАР
Сергій СТРАЗОВ, директор СДЮСШОР імені Бориса Літвака:
- Для СДЮСШОР проведення турніру пам’яті Бориса Літвака – це честь і шана цій видатній людині. Це головний турнір для нашої школи.
Завдяки турнірам з баскетболу 3х3, літній Дитячій лізі, турніру Кесельмана, який відбувся за тиждень до нинішнього турніру вирішили залучити до участі тих, кому це більш потрібно, особливо в контексті баскетбольного сезону, який стартує. Такі турніри – частина підготовки команд цих вікових категорій до Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги (ВЮБЛ).
Дуже приємно, що до нас доїхали команда СДЮСШОР-4 міста Миколаєва і, нарешті, крізь багатогодинні пробки, баскетболісти із Білгород-Дністровського – ми дуже їм вдячні за це. Це доволі молода команда, в якій задіяні гравці щонайменше трьох вікових категорій, і вони молодці увійшли в топ-4, боролися за третє місце в турнірі серед найстарших гравців – не вистачило, мабуть, тієї вікової сили, щоб стати призерами.
Турнір пройшов дуже позитивно. Задоволення отримали і самі гравці, і їхні батьки, і організатори.
Змагання не були б можливими без безпосередньо СДЮСШОР імені Літвака, управління фізкультури і спорту Одеської міськради, Одеської міської федерації баскетболу і родини Бориса Давидовича в особі його онука Олексія Літвака.
ВІД ТУРНІРІВ ДО КОМАНДИ МАЙСТРІВ
- Ми вже готуємося до Одеської дитячої баскетбольної ліги, де плануємо задіяти три-чотири вікові категорії, щоб дати ігрову практику якомога більшій кількості юних баскетболістів. Крім того, це буде гарною підготовкою до ВЮБЛ.
Взагалі, все, що робить СДЮСШОР імені Літвака, Одеська міська і обласна федерації баскетболу робиться заради підготовки до участі у головних всеукраїнських змаганнях, а всього у ВЮБЛ сім вікових категорій, розпочинаючи з категорії «2013-го року народження і молодші». За інші одеські школи не можу сказати, але СДЮСШОР імені Літвака планує виставити команди в шести вікових категоріях у змаганнях серед юнаків (2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 роки народження) і дві-три команди у змаганнях серед дівчат.
Якщо казати про якісний рівень турніру Літвака-2023, то є вже дуже гарні гравці, зокрема в команді-2011-го і 2012-го років народження, які стали переможцями турніру. «2012-й» представляла команда «Lions» Леонід Мілосердного – це теж представники СДЮСШОР імені Літвака, які тренуються на селищі Котовського, а саме в ліцеї №13. Є цікаві гравці в командах SBA, «ЮГ-Баскет», «ШИПИ».
Взагалі, такі турніри дуже корисні для юних баскетболістів – вони довгий час тренувалися, але не мали ігрової практики.
Гравці такого віку мають зіграти за сезон 40-45 офіційних ігор, і кількість згодом має перерости в якість. За цей турнір 16 команд провели 26 ігор, кожна - по 3-4 матчі. Вони мають грати хоча б через вікенд, щоб набрати ту кількість ігор, про яку я казав. Для отримання такої практики й проводиться Одеська дитяча баскетбольна ліга.
Плюс, якщо буде досягнута згода між тренерами, ми можемо зробити маленьку збірну під егідою СДЮСШОР імені Літвака для виступу у ВЮБЛ, з ціллю завоювати медалі національних змагань. Це буде додатковий досвід для юних баскетболістів. Раніше вже була така практика. Тренери це розуміють, що дуже важливо не перетримати гравців. Оскільки, в будь-якому разі, головна ціль роботи спортивних шкіл і клубів – виховання гравців для команди, яка представляє Одеську область в Суперлізі.
ПОДАЛЬШІ ПЛАНИ
- Запуск нового сезону Одеської дитячої баскетбольної ліги та любительський чемпіонат міста, де матимуть практику гравці старших юнацьких вікових категорій СДЮСШОР імені Літвака. Також в планах проведення фестивалю міні-баскетболу для маленьких баскетболістів – 2014-го, 2015-го, 2016-го років народження.
Влад ЄФІМОВ
