В СДЮСШОР імені Бориса Літвака відбувся матч пам’яті баскетбольних спеціалістів Одещини.
МАТЧІ ПАМ’ЯТІ. ІСТОРІЯ
Останніми роками, як кажуть, в кращий зі світів пішли чимало знакових баскетбольних особистостей Одещини, тож матчі пам’яті, в різних форматах, стали вже доброю традицією. Для багатьох представників молодого покоління, які зараз беруть активну участь в розвитку баскетболу в регіоні вони були вчителями, тож такі матчі гарна можливість ще раз їх пригадати.
Сергій СТРАЗОВ, виконавчий директор Одеської міської федерації баскетболу:
- Влітку цього року в нас з певних причин не вдалося провести матч в традиційному форматі «Вчитель» - «Учень». Це гра пам'яті Леона Флігельмана та Віталія Радова. Вирішили провести такий матч пам’яті під Новий рік – за участю гравців, тренерів, суддів, функціонерів. Це матч пам’яті всіх функціонерів, які пішли з життя останніми роками. Серед них Леон Флігельман, Віталій Радов, Едуард Станкевич, Грігорій Розенцвіт, Михайло Зав'ялов, Вадим Попов, Зоя Лісна та інших людей, які працювали на благо одеського баскетболу. Ми маємо пам’ятати цих людей, маємо віддати данину пам'яті цим людям. Зібралися, поспілкувалися в неформальній обстановці, підбили, так би мовити, підсумки року.
МАТЧ ПАМ’ЯТІ-2024
Цього разу зіграли у форматі «5х5 без замін», але за часом це були звичайні чотири чверті по 10 хвилин. Здавалось, гравців на весь матч фізично не вистачить, але в складні хвилини вони включали характер, оскільки, незважаючи на статус матчу, перемогти хотіли всі.
За команду «синіх» виступали іменитий баскетболіст, а зараз тренер Олександр Рябчук, тренер дитячого БК «ЮГ-Баскет» Марат Мурчин, суддя і тренер Ігор Соловей, відповідальний секретар Одеської міської федерації баскетболу Юлія Стразова, представник міськспортуправління Анатолій Вольнянський, за «жовтих» - три судді – «міжнародник» Володимир Педьєв, а також Владислав Делібалт і Олександр Сукачов, викладач фізвиховання Політеху Артур Собінов і виконавчий директор ОМФБ Сергій Стразов. Склади плюс-мінус однакового рівня, тож складно було віддати комусь перевагу заздалегідь. Це й підтвердила безпосередньо сама гра.
...
Команди з перших хвилин показали свій бойовий настрій: серія далеких влучань, блок-шот від Олександра Рябчука, красива триходівка і ще один триочковий, цього разу від Сергія Стразова - 16:16. Остання хвилина пройшла в перестрілці з різних дистанцій, де точніше були Рябчук+Ко. 21:16 – після першої чверті. У другій - після двох «трюльників» Рябчука перевага «синіх» сягнула семи очок (31:24), але зусиллями Стразова і Делібалта «жовті» завершили половину гру на свої користь – 41:37. В третій вони довели перевагу до максимальних для себе семи очок (47:40). Втім, «баззербітер» з центру майданчика (!) Анатолія Волянського залишив інтригу в матчі (53:54). «Везіння та роки тренувань», - так прокоментував епізод автор неймовірного кидка.
Анатолій ВОЛЯНСЬКИЙ, головний спеціаліст відділу організаційно-масової роботи та кадрів управління з фізкультури та спорту Одеської міської ради:
- Здорово, що міська федерація баскетболу в особі Сергія Стразова в такі часи проводить такі чудові заходи. Не можу сказати, що головною ціллю була перемога, головне – пограти в баскетбол, отримати задоволення.
ВИРІШАЛЬНИЙ ВІДРІЗОК
Тим не менш, в заключній чверті команди обидві включили максимальні оберти, наскільки це було можливо в даний момент часу і життя, але часто-густо м’ячі летіли мимо цілі. А ось у Юлії Стразової, яка упродовж всього матчу наполегливо пробувала поцілити із-за дуги, в найнеобхіднішій момент все ж таки залетіло. Відігратися у суперників не було вже ані часу, ані сил. «Все ж таки вийшло! В найважливіший момент! Я щаслива!», - не приховувала своїх емоцій авторка переможного кидка.
Підсумок матчу - 72:68 (21:16, 16:25, 16:13, 19:14).
Юлія СТРАЗОВА, відповідальний секретар Одеської міської федерації баскетболу:
- Дуже класно, що ми зібралися і провели цей матч. Отримали масу позитивних емоцій, скинули негатив (сміється). Відчуття неймовірні, адже десь рік не «бігала», постійно в роботі. Але руки пам’ятають, як кажуть.
І емоції отримали, і гарну справу зробили: вшанували пам’ять людей, які зробили великий внесок в розвиток одеського баскетболу. Такі матчі потрібно проводити обов’язково. Правильно кажуть: людина жива доти, поки про неї пам’ятають.
Володимир ПЕДЬЄВ, суддя міжнародної категорії (FIBA):
- Емоції після таких матчів завжди позитивні. Такі матчі пам’яті ми проводили в різних форматах, наприклад, «Вчитель» - «Учень», коли ми грали матч пам’яті Флігельмана і Радова. Для мене і Леон Павлович, і Віталік знакові люди в моєму житті. Леон Павлович був головою суддівської колеги України, коли я починав суддівську кар’єру, і його поради були дуже корисні для мене. З Віталієм ми були добрими друзями, колегами. Водночас судили чемпіонат України, часто разом їздили на змагання. Потім, коли він став тренером, разом грали на чемпіонаті міста та в студентських лігах.
Такими матчами ми віддаємо шану людям, які створювали одеський баскетбол. Ми продовжуємо їхню справу
Це все ж таки товариська зустріч і, зрозуміло, всі намагалися грати так, щоб не було, насамперед, травм. Але в заключній чверті вже включилися у гру повною мірою, оскільки хотілося перемогти - десь усередині ми всі азартні люди.
Що стосується суддівства, то гра була абсолютно лояльна. Ми самі себе судили, тож, в принципі, жодних конфліктів не було.
Артур СОБІНОВ, викладач фізкультури НУ «Одеська політехніка»:
- Дуже доброзичлива атмосфера. Усі було досить весело та цікаво. Гарний, конкурентний матч, тому все дуже сподобалося. Хоча осад, звичайно, залишився, від того, що програли (посміхається). Але, загалом, отримали позитивні емоції.
Насправді, такі матчі дуже потрібні, тому що всі люблять пограти баскетбол, ми любимо цю гру і раді взяти участь в таких матчах, щоб вшанувати пам'ять видатних діячів одеського баскетболу.
Сергій СТРАЗОВ:
- Незважаючи на статус матчу, звісно, хотілось виграти, але супернику більше пощастило. Мали комфортну перевагу, але збилися на далекі кидки, а з влучністю було не все гаразд, ось тому і поступилися. Маю відзначити, що суперник просто забивав, а ми це робили красиво. Якщо б за це е додаткові очки присуджували (сміється).
Владислав ДЕЛІБАЛТ, суддя національної категорії:
- Чудові враження, добре пограли, посміялися, провели час, займаючись улюбленою справою.
Загалом, життя наповнене баскетболом, навіть уві сні. У житті я і тренуюся, і суджу, а буває, що сниться сон, коли сам граю, сам же собі суджу, тому в голові тільки баскетбол (сміється). Це невід’ємна, як ви розумієте, частина життя.
Взагалі, гра досить «чиста» вийшла: десь три фоли за матч, оскільки всі грали акуратно, щоб ніхто не отримав травми.
- Що значить для вас цей матч?
- Це важливий матч: ми маємо пам'ятати всіх, хто стояв у витоків одеського баскетболу, тих, хто зробив великий вклад в його в розвиток, тим більш, що цього року пішли з життя багато людей. Зокрема, відомий судді Михайло Зав’ялова, який свого часу запросив мене до суддівства дитячих змагань. Також добре спілкувалися з Вадимом Поповим – він телефонував мені, казав, що стежив за моєю діяльністю. Це були важливі люди в моєму житті. Сьогодні пригадали не тільки їх, інших діячів одеського баскетболу.
Влад Єфімов, спеціально для ОМФБ
