В одеській СДЮСШОР імені Літвака відбулися вирішальні матчі 3-го (обласного) етапу з баскетболу серед чоловічих команд всеукраїнських змагань «Пліч-о-пліч студентські ліги», ініційованого Президентом України.
ОРГАНІЗАТОРИ
Організаторами змагань з баскетболу в Одеській області стали Одеська обласна державна (військова) адміністрація, Управління масового спорту в Одеській області ДУ «Агенція масового спорту України», а також Одеська обласна і міська федерації баскетболу.
Матчі відбулися в спорткомплексах одеських ЗВО – Одеського національного морського університету, НУ «Одеська політехніка» і НУ «Одеська морська академія», а фінальні ігри – в СДЮСШОР імені Бориса Літвака, причому Одеська міська федерація баскетболу організувала пряму трансляцію цих ігор.
ГРУПОВА СТАДІЯ
На першій стадії змагань дев’ять команд, які були розподілені на три групи, боролися за шість путівок в плей-оф. Дві прямі путівки в півфінал отримували два з трьох переможців груп з найкращими показниками, решта – зокрема і один з переможців груп, грали матчі 1/4 фіналу.
Найбільш цікава боротьба розгорнулася в групі ІІ, де грали дві команди, які цілком могли претендувати на перемогу у змаганнях – «ОНМУ» і «ОНТУ», причому задачу «технологів» ускладнював той факт, що вони проводили два матчі в один день.
І шлях майбутніх переможців – команди «ОНТУ», де основною ударною силою є брати Рудики, на вищу сходинку був доволі непростим. Цей колектив міг залишитися поза боротьбою за медалями вже після першого матчу – у грі з юридичною академією на користь «технологів» все вирішилося лише на останніх секундах. 75:72 – важка вікторія, яка спасла їх від вильоту, оскільки на другий матч поспіль – з «ОНМУ» – команду «ОНТУ» фізично не вистачило – 63:87 (14:29 в заключній чверті).
Але так склалася турнірна доля, що ці команди зіграли між собою і в наступному, вже чвертьфінальному, матчі, оскільки команда ОНМУ мала найгіршу різницю очок серед переможців груп. І там вже був інший розклад сил – про це в окремому розділі.
В групі І гарантувала собі вихід у півфінал команда ОНУ на чолі з ексбаскетболістами «БІПА-Одеса-СДЮСШОР імені Літвака» Микитою Макаровим і Максимом Волковим, вигравши дві гри з різницею «+104»,
А в групі ІІІ переможець групи в особі «ОНЕУ» святкував дві впевнених вікторії, і різниці «+49» «економістам» виявилося достатнім для прямого виходу в півфінал.
ЧВЕРТЬФІНАЛ
І знову «ОНТУ» проти «ОНМУ». Друга серія дуелі вийшла не такою, як перша. Все вирішили кадри. Точніше, присутність і відсутність таких у складі суперників. У складі «ОНТУ» вийшов на майданчик Родіон Нестеренко, який грає у вищій лізі за «Ніко-баскет-2», у складі «ОНМУ», навпаки, був відсутній один з лідерів – Олександр Гладишев. Тож Валерій Атабадзе з партнерами чинили супротив супернику лише упродовж першої половини, навіть вели в рахунку, хоча і підсіли під кінець другої чверті – 29:34. А в третій чверті Михайло і Олександр Рудики в компанії з Родіоном Нестеренком, набравши 19 очок на трьох, здійснили вирішальний ривок (21:10). 55:39 – після третьої чверті. 72:54 – ОНТУ у півфіналі.
В іншому чвертьфіналі «Політех» впевнено обіграв «моряків» (НУ ОМА) з рахунком 59:31.
ПІВФІНАЛ
Цікавим в плані боротьби очікувався півфінал ОНТУ – ОНУ, але тут інтрига приказала довго жити вже після першої половини матчу, коли «технологи» повели 40:27. У підсумку – 81:60 на їхню користь.
В іншому півфіналі – теж без інтриги. ОНЕУ на чолі із Сергієм Поляковим також вирішили питання вже після першої половини матчу з «політехніками» – 48:22. У підсумку – 90:55.
ЗА БРОНЗУ
Медальні матчі пройшли приблизно за однаковим сценарієм. В цих поєдинках були фаворити: в особі команди «ОНУ» у грі за бронзу і в особі команди «ОНТУ» у фіналі, але вони отримали справжній бій від своїх суперників – «політехніків» і «економістів» відповідно.
У грі за бронзу команда Політеху захопила лідерство – 8:2, 15:10 і в підсумку виграла першу чверть, хоч і з мінімальною перевагою (20:19). У другій чверті ОНУ, зусиллями Микити Макарова і Вадима Соколовського, які набрали 12 очок на двох, вийшов вперед і повів після половини гри 34:27. Втім, розвинути перевагу не вдалося. Політехніки боролися за кожний м’яч, не даючи баскетболістам ОНУ відчувати себе спокійно відносно результату матчу. За п’ять хвилин до сирени вони вели лише п’ять очок (55:50), але все ж таки втримали перевагу. 68:58 – на користь ОНУ.
Андрій ЛІСНИЦЬКИЙ, тренер команди «ОНУ», викладач кафедри фізичного виховання та спорту ОНУ імені Мечнікова:
– Об'єктивно кажучи, у нас недостатньо гравців, щоб протистояти такій команді як ОНТУ, де в заявці чотири гравці вищої ліги, у нас тільки двоє таких. Вище голови, як-то кажуть, не стрибнеш. Третє місце, це, напевно, те, на яке ми на даний час здатні. Це наше місце по праву.
Щодо матчу за медалі, то такі поєдинку за визначенням не бувають легкими. Команда Політеху також хотіла виграти, і в підсумку вийшла дуже гарна, напружена гра. Але переміг сильніший.
У нас все ж таки два гравці вищої ліги у складі – Микита Макаров та Максим Волков. Ви бачили, що певний час гру на себе брав Волков, і в потрібний момент включився і Макаров. Три з фолом забив, зробивши, в принципі, плацдарм для ривка. Хочеться ще відзначити Вадима Соколовського, який зібрав потрібні підбирання.
Але я вважаю, що всі старалися. Я акцентував увагу на лідерах, але й інші гравці внесли вагомий вклад в цю перемогу – в захисті старалися, відбирали м'ячі.
Так що дякую і своїм гравцям, і супернику за дуже хорошу і цікаву гру.
ФІНАЛ
І у фінальному матчі ОНТУ з братами Рудиками не отримала суттєвої переваги перед ОНЕУ. А хід самого поєдинку зумовили коротка лава запасних обох команд: обидві п’ятірки провели весь матч без замін. Тому гра була відкритою, майже без фолів, і тому надрезультативною, особливо статистикою можуть похизуватися Олександр і Михайло Рудики (про це в кінці репортажу). Втім, незважаючи на перевагу в класі і, починаючи з середини першої чверті, перевагу в рахунку, «технологи» постійно відчували гаряче дихання суперника. «+12» після першої половини (58:46), і лише «+4» під час третьої чверті (73:69) зусиллями Максима Фоменка, Сергія Полякова і Олександра Юрескула. І тільки в заключній чверті, ближче до фінішу, баскетболісти ОНТУ зняли всі питання.
105:92 – підсумок матчу. Такий рекорд сумарної результативності складно буде повторити, не кажучи вже про снайперський рекорд Михайла Рудика, який набрав 57 (!) очок. У Олександра Рудика – 34 пункти. У складі команди ОНЕУ відзначився Сергій Поляков – 30 очок (8 влучань із-за дуги).
Таким чином, чоловіча команда ОНТУ представить Одеську область на міжобласному етапі, де побореться за путівку на всеукраїнський турнір з командами Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської і Кіровоградської областей.
Олександр РУСАКОВ, гравець команди «ОНЕУ» (2-й курс ФМЕ), срібний призер змагань:
– Дуже важка гра, серйозний суперник, але намагалися боротися. Десь трошки не були підготовлені, десь недопрацювали, десь були помилки. В цілому, зробили, що могли.
– З яким настроєм виходили на цей поєдинок?
– Ми розуміли, що граємо з професіоналами, але у нас є гравці, майже всі, які закінчили цю спортивну школу, де ми граємо – СДЮСШОР імені Літвака, і також щось вміємо, маємо певний досвід, хоч і на любительському рівні.
Ми розуміли, що гра буде гарна, і ми маємо шанси на перемогу. Тому виходили на майданчик з настроєм на перемогу, хоча і поступалися супернику за габаритами – на сантиметрів десять напевно. У нас лише два гравця такого росту, і то напевно нижче.
– Відставання було більше десяти очок, а ви все рівно боролися, бігли…
– Боролися, тому що розуміли, що можемо все ж таки перемогти – за рахунок швидких проривів, триочкових під кінець. Тому боролися до кінця.
– Як ви вважаєте, повітряна тривога в останній чверті якось позначилась на грі?
– Мабуть, ні. Вона ніяк не вплинула на гру, тому що і ми, і суперник відпочили, і, в будь-якому разі вийшли на майданчик при рівних умовах. Тому що маємо, то маємо.
Василь ЩЕРБА, тренер команди «ОНЕУ», викладач фізвиховання Одеського національного економічного університету:
– Вважаю, що команда боролася достойно, незважаючи на масивність і габаритність нашого противника. Команда ОНТУ показала класну гру, але при цьому ми небагато програли, з урахуванням того, що наші гравці менші зростом і за габаритами.
Вважаю, що гра була достойною, ми зробили все, що могли зі своєї сторони, кожен отримав те, що заслуговує. Вітаю суперника з перемогою.
– Наскільки важливо для вашої команди було достойно представити виш у таких змаганнях як «Пліч-о-пліч студентські ліги»?
– Так, звісно, це було дуже важливо, і ми націлювалися вийти в міжобласний етап. Не вийшло. Тим не менш, друге місце – це, як на мене, успішний виступ і, в той же час, гарний стимул для того, щоб більше працювати, краще тренуватися, краще виконувати настанови, які ми їм даємо на тренуваннях, щоб в майбутньому ми все ж таки досягли максимуму.
Олександр РУДИК, гравець команди «ОНТУ», переможець змагань:
– Було досить складно грати, тому що у суперника всі п’ять гравців несуть основне навантаження. У нас таке навантаження на трьох – на мене і двох моїх братів. Тож було доволі складно сорок хвилин бігати, захищатись, нападати.
В цілому, старалися триматися якоїсь тактики, яку ми напередодні придумали. Планували, як грати проти зони, проти персонального захисту.
– Ваша команда могла вилетіти з боротьби за медалі вже на першому етапі?
– Так, був такий шанс. Перший матч – проти Юракадемії була слабка гра з нашого боку, тому що ми не були готові до цього. Проти нас грали дабл-тім (подвійний захист) на трьох, але нам якось вдалося виграти цей матч.
– Яке взагалі враження від виступу за рідний виш у змаганнях «Пліч-о-пліч студентські ліги»?
– Це перший досвід для мене виступу за університет в класичному баскетболі, оскільки раніше за коледж і за університет грав тільки в баскетбол 3х3. Цікавий, головне позитивний, досвід. Взагалі, це принциповий момент – захистити честь університету на таких змаганнях як «Пліч-о-пліч студентські ліги».
Родіон ЯГОТІН, завідуючий кафедрою фізкультури, спорту та фізичної підготовки ОНТУ:
– Неймовірні враження, чудова організація. Хлопці з задоволенням приймають участь і вже дивляться вперед на всеукраїнські змагання.
У фіналі не грав один з основних гравців – Родіон Нестеренко, який виступає у вищій лізі, але ми розраховуємо на нього у подальших турах. Гратимемо на перемогу.
– Взагалі, які враження від змагань з баскетболу в цьому форматі –«Пліч-о-пліч студентські ліги»…
– «Пліч-о-пліч студентські ліги» – це потужно, це патріотично. Треба продовжувати. Гарний формат.
Треба розвивати студентський спорт, в будь-якому випадку, всі види спорту. Мені як завкафедрою вишу, який бере участь в цих змаганнях, сподобалася і організація, і рівень – дякую всім, хто брав участь в організації змагань.
Щодо майбутнього. Продовжувати в тому ж в дусі. Залучати ще більше вишів, можливо більше видів спорту додати. Це ж перший рік тільки . Тому тільки подальших успіхів гарному проєкту.
Сергій СТРАЗОВ, головний суддя змагань, виконавчий директор ОМФБ:
– Упродовж місяця проходили обласні змагання «Пліч-о-пліч студентські ліги» і дуже добре, що ми провели змагання в зазначені терміни. Турнір не обманув очікування – ігри вийшли цікавими, особливо вже у фінальній четвірці. В півфіналах в перших двох чвертях була заруба, як то кажуть,. Але потім перевага майбутнього переможця в певних компонентах давалася взнаки.
Щодо фіналу, то маю відзначити, що маємо певних недолік студентів, які грають, чи займалися баскетболом, і фінальна гра вийшла у форматі 5х5 в прямому сенсі слова, оскільки є дефіцит гравців. Тому й грали команди повільно, майже без контакту, але, разом з тим, дуже результативно. Це була гра тільки лідерів команд - лідер брав м’яч і робив результат, користуючись тим, що команда може отримати більшість фолів.
– Які побажання на майбутній сезон «Пліч-о-пліч студентські ліги»?
– Такі студентські змагання обов’язково мають бути. Але, на мій погляд, їх треба робити не турніром, а саме Лігою. Щоб за весь сезон, тобто навчальний рік, кожен вуз з кожним зміг хоча б по разу зіграти, щоб реально оцінити свої можливості.
Хочеться також побажати нашим вишам більше приділяти увагу баскетболу, щоб був організований тренувальний процес, щоб в іграх участь не тільки вихованці спортивних шкіл, а й ті студенти, які раніше не грали, чи мають невеличкий досвід – щоб вони тренувалися у своїх вишах підвищували свій рівень, щоб зростала зіграність команди. Щоб на майданчик виходила команда, а не збірна друзів.
В цілому, мені все сподобалось в спортивному плані. Але раніше мали команди, де були і перша п’ятірка, і потужна лава – вісім-дев’ять гравців чоловік, і ми бачили жорстку боротьбу. Ми скучили за таким баскетболом.
Підсумкова класифікація:
1. ОНТУ
2. ОНЕУ
3. ОНУ
4. НУ ОП
5. ОНМУ
6. НУ ОМА
7. НУ ОЮА
8. ОДУВС
9. ОДАБА
Влад ЄФІМОВ
